Рерих Николай Константинович (1874-1947), российский живописец, театральный художник, археолог, путешественник, писатель. Отец востоковеда Ю. Н. Рериха и художника С. Н. Рериха. Член “Мира искусства”. С 20-х гг. жил в Индии. Эмоциональные, красочно-декоративные композиции, навеянные историей Др. Руси (“Гонец”, 1897), индийской и тибетской природой и мифологией (“Помни”, 1945). Рерих рассматривал историю и природу как процесс единой “космической эволюции”. В 1924-28 совместно с Ю. Н. Рерихом и в 1934-35 совершил экспедиции в Индию, Китай, Монголию и другие страны Центр. и Вост. Азии (книги “Сердце Азии”, 1929, “Врата в будущее”, 1936).
Инициатор движения в защиту памятников культуры (в 1954 заключен Международный пакт Рериха по охране культурных ценностей); основал Институт гималайских исследований в Нигаре “Урусвати” (1929-42; совместно с Ю. Н. Рерихом). Сборник стихов “Цветы Мории”, 1921; прозаические книги эссеистского и дневникового характера: “Пути Благословения”, 1924, “Твердыня Пламенная”, 1932, “Нерушимое”, 1936, “Алтай-Гималаи”, на русском языке 1974, и др. В Москве создан Международный центр Рерихов (1992; преобразован из Советского фонда Рерихов).

.

Родился в семье нотариуса. Учился в Академии художеств (1893-97) у А. И. Куинджи, а также в студии Ф. Кормона в Париже (1900-01). Был членом объединения “Мир искусства”, занимая пост его председателя в 1910-18.

На рубеже веков активно занимался археологическим изучением славянских и угро-финских древностей в Петербургской, Новгородской, Псковской, Тверской, Ярославской губерниях. В 1899-1904 написал большой цикл архитектурно-исторических живописных этюдов Пскова, Ростова Великого, Смоленска, Изборска и др. русских городов; в национальной романтике этих образов, своей красочной лепкой проникновенно воссоздающих фактуру древних пейзажей и построек, органично соединил археологию с искусством. Охрана памятников старины становится для него насущной философской проблемой, обеспечивающей верную историческую перспективу, “искания будущей жизни” (как он пишет в очерке “Иконы”, 1910).

(more…)

Введение.

Николай Константинович Рерих занимает почетное место среди деятелей русской культуры. Рерих – человек интереснейшей биографии, феноменальных знаний, редкого таланта. Он широко известен в мире как крупный художник, ученый, общественный деятель, оставивший после себя огромное наследие.

(more…)

Ю рий Николаевич – первенец Елены Ивановны и Николая Константиновича – родился 16 августа 1902 года во время проведения археологическойэкспедиции. Этим уже предуказывался будущий жизненный путь народившегосякрупного духа: научные экспедиции, полевые трудные условия, научные изыскания.Но все это впереди.

Ю рия, а затем иСвятослава с самых ранних лет приучали к труду, развивали инициативу инаблюдательность. Их рано брали в путешествия. Летом они проводили времяв имении, где каждый имел свои грядки, на которых выращивал редиску, шпинат,укроп, подсолнухи. Оба брата рано стали рисовать, и Юрию пророчили будущеехудожника. А пока с 1912 по 1917 год Юрий учится в Петербурге в частнойгимназии Мая. Затем Юрий Николаевич учился под руководством крупнейшихрусских ученых-востоковедов того времени – египтолога Б.Тураева, монголистаА.Руднева.

(more…)

Книга “Свідок епохи”, Богуславский М.М., 2008 р.

У вересні цього року вийшла в світ автобіографічна книга юриста-міжнародника Марка Мойсейовича Богуславського “Свідок епохи”, який в 1980-х роках входив до складу комісії відділу спадщини Реріхов при Державному музеї Сходу.
У даній книзі багато цікавих автобіографічних нарисів, але редакція сайту “Жива Етика в Германії” передруковує тільки анотацію і один розділ, який стосується реріховського руху. Книгу “Свідок епохи” можна придбати в книжковій торгівлі.

* * *
Анотація

Крупний російський учений в області міжнародного приватного права, патентного і авторського права, талановита людина з незвичайно різносторонніми інтересами розповідає не тільки про своє життя, про країни і континенти, на яких він побував у зв’язку з своєю діяльністю, про ті події, свідком яких він став, але і про людей, що рушійних юридичну науку вперед, виростили покоління фахівців в області права.

Досвід автора в підготовці законодавчих актів, розгляді суперечок з іноземними організаціями і фірмами, в переговорах з представниками зарубіжних держав буде корисний юристам – як ученим, так і практикам.

(more…)

Недавно наша редакція одержала наступний лист:

” Ми, група едіномишленников-реріховцев з міст Ашдод і Ашкелон, вивчаємо культурну спадщину сім’ї Реріхов. У спілкуванні з людьми, у тому числі і з русськоговорящимі репатріантами, переконалися, що Н.К.Рериха, навіть як художника, за рідкісним виключенням, мало хто не знає.
Тому ми вирішили організувати пересувні виставки репродукцій картин Миколи Костянтиновича, щоб ознайомити ізраїльтян з ним, як художником і культурним діячем. Сподіваємося, що Світло Його картин (навіть у репродукціях) допоможе людям усвідомити вічні цінності, забути на мить про мирську суєту і знайти мир в серці своєму.
«Усвідомлення Краси врятує Мир» – керуючись цим девізом, вже в травні 2003 року в місті Ашкелон почалися читання лекцій про Н.К.Рерихе не тільки як видатному художнику, але і відомого своєю багатогранною творчістю діяча культури. У грудні того ж року вперше в Ізраїлі відкрилася виставка репродукцій картин Н.К.Рериха в Центрі Мистецтв р. Ашдода.
Ашкелон прийняв естафету: у картинній галереї в травні-червні 2004 року жителі міста могли милуватися картинами. Сподіваємося, що продовження послідує.

Усвідомлення Краси врятує Мир.

Та буде Миру добре.

Естер “.

Ми раді виконати прохання наших колег по Реріховському Руху, і з великим задоволенням надаємо нашим читачам можливість познайомитися з цим прекрасним фоторепортажем з Ізраїлю. На последок хочемо побажати ізраїльським реріховцам творчих успіхів в благородній справі ознайомлення населення Ізраїлю з культурною спадщиною сім’ї Реріхов.
Сподіваємося, що скоро в Інтернеті з’явиться сайт, присвячений реріховському руху Ізраїлю. Успіхів! В ім’я Загального Блага всієї планети!

(more…)