.

Н.К.Рерих 24 Травня 1939 року пише статтю “Прапор Миру”, яку ми приводимо тут повністю: ” Просять зібрати, де є знаки нашого Прапора Миру. Знак трієдіності виявився розкинутим по всьому світу. Тепер пояснюють його різно. Одні говорять, що це – минуле, сьогодення і майбутнє, об’єднане кільцем Вічності.
Для інших ближче пояснення, що це релігія, знання і мистецтво в кільці Культури. Ймовірно, і серед численних подібних зображень в давнину також були всілякі пояснення, але при всій цій різноманітності тлумачень знак як такий затвердився по всьому світу.

Чинтамані – якнайдавніше уявлення Індії про щастя миру – містить в собі цей знак. У Храмі Неба в Китаї ви знайдете те ж зображення. “Три Скарби” Тибету говорять про те ж. На знаменитій картині Мемлінга на грудях Христа ясно видно цей же знак. Він же є на зображенні Страсбурзької Мадонни. Той же знак – на щитах хрестоносців і на гербах тамплієрів.
Гурда, знамениті клинки кавказькі, несуть на собі той же знак. Хіба не розрізняємо його ж на символах філософських? Він же на зображеннях Гесэр-хана і Рігден-джапо. Він же і на Тамге Тамерлана. Він же був і на гербі Папському. Його ж можна знайти і на старовинних картинах іспанських і на картині Тіциана. Він же на старовинній іконі Св. Миколи в Барі.