Зміст:
- Предмет Загального Блага
- Суть і делегування влади
- Цілі влади Загального Блага
- Критерії влади Загального Блага
- Розділ 1. Влада Загального Блага і свобода
- Розділ 2. Влада Загального Блага і Культура
- Розділ 3. Влада Загального Блага і власність
- Розділ 4. Влада Загального Блага і економіка
- Розділ 5. Влада Загального Блага і внутрішня політика
- Розділ 6. Влада Загального Блага і зовнішня політика
- Коментарі до “Закону про владу Загального Блага”
- Етапи ухвалення “Закону про владу Загального Блага”
Розділ перший
Предмет Загального Блага
1. Під Загальним Благом подразумеваєтся наявність можливості для гармонійного культурно-духовного розвитку всіх без виключення громадян, для чого необхідні певні економічні, ідеологічні і політичні умови.
Розділ другої
Суть і делегування влади
1. Владу Загального Блага подразумеваєт влада найбільш освічених і культурних громадян, яких, як правило, меншина, над рештою більшості громадян в ім’я їх же Блага, розуміння якого описане в першому розділі.
2. Більшість громадян добровільно делегують право влади найбільш освіченим і культурним громадянам своєї країни в сенсі її вживання на Загальне Благо.
3. Громадяни мають право у будь-який час відкликати право влади, якщо воно було спожите не за призначенням, тобто не на Загальне Благо.
Розділ третій
Цілі влади Загального Блага
1. Метою влади Загального Блага є підвищення духовно-культурного рівня своїх громадян.
Розділ четвертий
Критерії влади Загального Блага Розділ 1
Влада Загального Блага і свобода
1. Влада Загального Блага не обмежує ніяких свобод, якщо вони не суперечать інтересам Загального Блага.
2. Соціальна, економічна, політична свободи, свобода совісті, і інші вільні волевиявлення громадян прямують владою ненасильницькими методами на Загальне Благо шляхом переконання і виховання.
3. Влада Загального Благо поступово відмовляється від сучасних каральних заходів за правопорушення, і переходить до профілактичної і виховної системи виправлення громадян своєї країни, які порушили закон.
4. Свобода релігій і переконань гарантуються, якщо вони не суперечать гуманістичним принципам.
Розділ 2
Влада Загального Блага і Культура
1. Влада Загального Блага ставить в розділ кута культурний і духовний розвиток своїх громадян. Вона бере курс на переорієнтацію цінностей населення з матеріальних на духовні.
2. Матеріальний добробут не є прерогативою влади Загального Блага, але вона прагнути створити кожному громадянинові необхідні для культурного зростання матеріальні умови.
3. Влада Загального Блага прагне до створення найбільш сприятливих умов для громадян, прагнучих до підвищення свого культурно-освітнього рівня.
Розділ 3
Влада Загального Блага і власність
1. Владу Загального Блага гарантує збереження справжніх майнових відносин. Воно виступає за ухвалення амністії на право існуючої власності.
2. Визнаючи всі форми власності, владу Загального Блага віддає перевага рівноправній колективній формі власності, яке воно всіляко розвиває і заохочує.
3. Влада Загального Блага веде роз’яснювальну роботу серед своїх громадян про відношення до власності як до предмету, необхідного для культурного розвитку.
4. Насильницькі дії по відношенню до власності виключаються.
Розділ 4
Влада Загального Блага і економіка
1. Підвищення матеріального добробуту своїх громадян до рівня надмірності не ставиться в розділ кута влади Загального Блага.
2. Влада Загального Блага сприяє переорієнтації економіки з цілей необмеженого підвищення матеріального рівня на меті створення найбільш сприятливих умов для культурного розвитку його громадян.
3. Владу Загального Блага не обмежує накопичення матеріальних благ, хоча вона і виступає шляхом освіти і виховання за розумне обмеження матеріального споживання при одночасному підвищенні споживання в культурній і духовних сферах.
4. Влада Загального Блага поступово відмовляється від конкурентної моделі економіки на користь інтеграційної моделі. Основним гаслом економіки стає співпраця у всіх її областях.
5. Виробництво предметів і послуг, гальмуючих культурний розвиток громадян не заохочується владою Загального Блага.
Розділ 5
Влада Загального Блага і внутрішня політика
1. Влада Загального Блага діє на користь всіх громадян своєї країни, тому вона не може бути владою однієї партії або владою більшості.
2. Диктат більшості над меншиною відміняється – влада Загального Блага складається з представників всіх верств населення. Тому влада Загального Блага співробітничає зі всіма партіями і рухами, які відображають інтереси тієї або іншої частини населення.
3. Влада Загального Блага не сприяє політичному протиборству і конкуренції, а прагне розвивати співпрацю всіх партій і рухів в ім’я Загального Блага.
Розділ 6
Влада Загального Блага і зовнішня політика
1. Завдання підтримки обороноздатності країни лягати рішуче на всіх громадян без виключення.
2. Чоловіче і жіноче населення проходять відповідну військову підготовку. Чоловіки і жінки несуть військовий обов’язок нарівні. Чоловіки виконують фізично важкі завдання, жінки спеціалізуються на тиловій і медичній частині. Армійська підготовка включає не тільки фізичну підготовку, але приділяє не менше значення культурному вихованню гуманістичних цінностей.
Термін військової служби по можливості скорочується.
3. Звичайне озброєння оборонної армії скорочується шляхом його перекладу на зберігання, з можливістю швидкого розконсервовування. Робиться ставка на невелику кількість найбільш сучасного озброєння, яке знаходиться в повній бойовій готовності.
4. Зовнішня економічна політика влади Загального Блага направлена на зміцнення незалежності власної країни на світовому ринку. Одночасно заохочуються всі види інтеграції з іншими країнами на взаємних інтересах.
5. У світових відносинах влада Загального Блага прагнути до рівноправного відношення зі всіма країнами, в незалежності від їх величини і значення партнерів. Пріоритет співпраці розповсюджується і на зовнішньополітичну діяльність влади Загального Блага.
6. Зовнішня політика влади Загального Блага ставить своєю кінцевою метою створення усесвітньої єдиної держави на принципах Загального Блага для всіх жителів планети Земля.
* * * Коментарі до
“Закону про владу Загального Блага” Розділ перший
Предмет Загального Блага
В даний час саме поняття Блага дуже розмите і невизначено. Багато людей розуміють “благо” в якомусь матеріальному достатку, перехідному в розкіш. Це глибока помилка, оскільки матеріальний достаток при недостатньому культурному рівні веде до деградації особи шляхом падіння в різноманітні надмірності, грубі розваги і низькі пристрасті.
А розкіш взагалі небезпечна навіть для висококультурної людини, оскільки викликає відчуття елітарності по відношенню до інших людей, що також приводить до деградації особи. Правильне ж розуміння Блага лежатиме в духовній площині.
Тільки такі цінності як взаємоповажає і дружні відносини між людьми, порядність і чесність, любов і дружба, міцна сім’я і вірні друзі, і інші духовні цінності можуть називатися Благом! І все, що сприяє розвитку цих духовних цінностей на даному конкретному етапі існування, також може називатися Благом.
І навпаки, все те, що в даний момент гальмує розвиток або ухвалення духовних цінностей не може бути Благом.
Якщо Благо – це духовні цінності, то в більшості випадків вони связанни з міжлюдськими відносинами, тобто Благо для однієї людини неможливо, оскільки саме поняття Блага подразумеваєт культурні взаємини між якоюсь кількістю людей.
Чим менше це кількість, тим нестійкіше Благо, і навпаки, чим більше кількість людей, що беруть участь в получении-развитии-віддачі Блага, тим воно стійкіше. Також можна говорити і про перехід кількості в якість: чим більша кількість людей бере участь в процесі Загального Блага, тим воно якісне, або кажучи іншою мовою, тим це Благо духовнєє, возвишеннєє.
Якщо прийняти нікчемність і скороминущість блага для одного або щодо малої по відношенню до цілої країни групи людей, то слідує висновок, що Благо єдино, і воно не може бути розділене на особисте і суспільне. Тобто реально існує тільки Загальне Благо.
Розділ другої
Суть і делегування влади
Влада культурної меншини над менш культурною більшістю подібно до виховного процесу матері, що любить. Культурна людина, яка любить свою батьківщину, поважає і розуміє людей, ніколи не образить ближнього свого, а тим більше, якщо він підлегла або залежна від його волі людина.
На державну службу влади Загального Блага повинні прийматися тільки ті люди, у яких потреба в постійній, безкорисливій допомозі людям стало нормою життя. Такі людей мало, але вони є, і вони повинні очолити владу Загального Блага.
Розділ третій
Цілі влади Загального Блага
Метою влади Загального Блага є підвищення духовно-культурного рівня своїх громадян. Цей напрям береться за пріоритетний, цьому напряму підкоряються всі інші сторони життя країни, а саме політична, економічна, ідеологічна.
Для зростання культурного і духовного рівня громадян необхідно створити таку атмосферу в країні, в якій жити по совісті, по добру стало б вигідніше, ніж жити по розуму і по злу.
Розділ четвертий
Предмет влади Загального Блага Розділ 1
Влада Загального Блага і свобода
Зведення волі кожної людини повинна бути охранена. І в той же час розуміння свободи повинне бути роз’яснене, оскільки сьогоднішнє розуміння свободи смутне. Деякі розуміють свободу в неконтрольованому виверженні, що є помилка, оскільки така свобода відкриває двері всьому низькому і руйнівному.
Тому правильне розуміння свободи поєднуватиметься з внутрішньою дисципліною людину, яка контролює свої бажання відповідно до своєї доброї волі. Іншими словами, внутрішня дисципліна, добротолюбіє і краса будуть критеріями дійсної свободи. Приймаючи таке розуміння свободи, проте, влада Загального Блага залишає за кожним громадянином свободу вибору як його суверенне право.
Розділ 2
Влада Загального Блага і Культура
Поняття Культури виражає всі форми духовного життя людини – мислітельной, релігійною, етичною. Культура розуміється як вище прагнення людини затвердити сенс свого внутрішнього буття, яке при найближчому розгляді виявляє споріднений зв’язок з іншими людьми.
Тому, приймаючи ідеали Культури, людина спрямовується до високої розумової діяльності, а не до насильства, він прагне до духовного, а не до матеріального.
Розділ 3
Влада Загального Блага і власність
Мета людського існування полягає в накопиченні духовних багатств, які вічно прибудуть з людиною у відмінності від матеріальних, які тимчасово належать індивідуумові на час його життя. Правильне розуміння власності досягається шляхом освіти.
Необхідно зрозуміти безперервність людського існування в космосі згідно закону збереження балансу між матерією і енергією. Тоді прийде розуміння тимчасовості володіння матеріальними речами. Матеріальні умови повинні сприяти культурному розвитку людини, а не гальмувати цей процес.
Тому влада Загального Блага виступає за розумне споживання, при якому якість ставитися на перше місце по відношенню до кількості. Виробництво неякісних предметів і послуг вважається порожньою розтратою народних ресурсів. Також потрібно зрозуміти, що розумний і відповідальний підхід до колективної власності дасть економію праці і матеріалів.
Володіти повинен той, хто використовує краще і на Загальне Благо.
Розділ 4
Влада Загального Блага і економіка
Головним гаслом економіки стає співпраця. Інтеграція в ім’я Загального Блага – ось мета економічної політики влади Загального Блага. Конкурентна модель економіки сприяє роз’єднанню і роз’єднуванню людей, що суперечить культурному зростанню громадян.
Перехід до інтеграційної моделі економіки дозволить зняти багато сучасних економічних проблем як безробіття, виробництво неякісних і непотрібних предметів, перевиробництво, а також дозволить понизити тривалість робочого дня за рахунок економії засобів, що залишилися при відмові від виробництва непотрібних товарів і послуг.
При правильній культурній політиці час, що вивільняється, від виробничого життя буде згаяний громадянами на споживання в культурній сфері, що сприятиме збільшенню зайнятості в культурній сфері життя. Остання умова повністю відповідатиме цілям влади Загального Блага, а саме сприятиме підвищенню культурного рівня громадян.
Розділ 5
Влада Загального Блага і внутрішня політика
Внутрішньополітичне життя підкоряється головній меті влади Загального Блага – зростанню культурного рівня громадян. Політичні баталії, піар-компанії, політика конкуренції не відповідають ідеалам Загального Блага, оскільки не сприяють єднанню громадян в дружбі і співпраці, а навпаки викликають деструктивні і роз’єднувальні процеси в суспільстві.
Тому вона прагнути вести політику, що утихомирює внутрішньою, після відношення до всіх верств населення, виразниками чиїх інтересів є ті або інші партії, шляхом залучення до творчої діяльності представників всіх партії і рухів.
Тобто владу Загального Блага складають члени всіх партій в незалежності від їх величини, а залежно від наявності в їх рядах таких людей, які б максимально відповідали вимогам до службовцеві власті Загального Блага, виражені в Кодексі службовця влади Загального Блага.
Співпраця всіх верств населення у всіх внутреннеполітічеськіх питаннях є застава швидкого просування вперед до безконфліктного суспільства Загального Блага.
Розділ 6
Влада Загального Блага і зовнішня політика
Кінцевою метою зовнішньої політики влади Загального Блага є створення єдиної усесвітньої держави на принципах Загального Блага. Відповідно до цієї мети вона показує своїм прикладом, як д’олжно будувати взаємовідношення в єдиній сім’ї народів нашої Землі. У сім’ї немає нелюбимих і нерівних. Найсильніші і старші допомагають слабким і малим. Всі народи рівні перед Богом і своєю совістю.
В перехідний період, коли ідеали єдиної усесвітньої держави, в якій не буде конфліктів, а значить і потреби в зброї, ще не оволоділи розумами людей всього світу, буде потреба в підтримці обороноздатності країни.
Для цього буде необхідна мінімальна загальна військова підготовка для всіх громадян країни, а також зміст дуже малої професійної військової групи, яка б містила в постійній бойовій готовності невелику кількість сучасного озброєння.
Загальна військова підготовка поєднується з фізичною і ідеологічною підготовкою у напрямі гуманних цінностей, а також на випадок природних катастроф. Дівчата і хлопці разом проходять загальну військову підготовку, терміни якої робляться по можливості короткими, з поступовим переходом на нетривалі збори в перебігу деякого періоду юності.
* * * Етапи ухвалення
“Закону про владу Загального Блага”
1. Першим кроком на шляху до ухвалення “Закону про владу Загального Блага” буде роз’яснювальна робота по правильному розумінню Загального Блага і інших супутніх цьому поняттю принципів.
2. Після розуміння і ухвалення за власні переконання принципу Загального Блага якоюсь кількістю громадян, число яких було б можливим для підстави політичної партії, можна говорити про можливість початку політичного просування “Закону про владу Загального Блага”. Ініціативна група прихильників цього закону повинна заснувати “Партію Загального Блага”.
Теоретичним базисом цієї партії повинні стати основні принципи, викладені в “Законі об власті Загального Блага”, які повинні бути расширенни і конкретизовані до основного програмного документа партії – “Статуту Партії Загального Блага”, який повинен бути прийнятий на Першому Засновницькому З’їзді Партії Загального Блага.
3. Після організаційного періоду Партія Загального Блага починає політичну пропаганду своїх ідей, під час якої вона привертає в свої ряди людей, які розділяють її переконання і цілі, викладені в статуті партії. Тобто Партія Загального Блага проходить етап зміцнення за рахунок регіональних відділень по всій країні.
4. Після регіонального розширення Партія Загального Блага вирішує взяти участь в парламентських виборах, для чого збирає необхідну кількість підписів для того, що бере участі в думських виборах. Спроба проходження в Думу повторюється до її успішного завершення.
5. Після входження до складу Думи, Партія Загального Блага входить в етап парламентського просування “Закону про владу Загального Блага”. Партія Загального Блага проводить консультації з іншими членами Думи про можливість ухвалення “Закону про владу Загального Блага” і вносить цей проект на загальне голосування Думи. Можливе поетапне ухвалення “Закону про владу Загального Блага”.
Спроби знаходження консенсусу і загальних точок зіткнення тривають до поетапного ухвалення всіх положень “Закону про владу Загального Блага”.